Індій — м’які заводські чушки й бій мішеней з виробництва екранів. Це не олово і не припій ПОС. Телефонна «ціна олова» сюди не стосується.
Що таке брухт індію
Індій — рідкісний м’який сріблястий метал. Типові форми: заводські чушки, спеціальний припій і бій мішеней.
Мішень — заводська пластина для напилення тонкого покриття на дисплеї. Це не скло телевізора з гаража.
На прийомці цю позицію відокремлюють від сусідніх:
- індій — чушки, бій мішеней і спеціальний припій після аналізу;
- чисте олово — інший тариф. Густина майже та сама. Вагою їх не розділити;
- припій ПОС — олово зі свинцем. Дешевший тариф;
- сплав Розе — інший легкоплавкий сплав. Сюди не кладіть;
- скло екрана — тонке покриття. Звичайний двір індієм не платить.
Змішану купу з припоєм оцінять як припій. Чиста чушка в тому ж пакеті не врятує.
Не всі двори мають тариф «індій». Перед виїздом спитайте, чи є прилад аналізу.
Скільки коштує брухт індію
Стабільного національного орієнтиру немає — уточніть прайс у пункті перед виїздом.
На фінальну суму впливають:
- підтвердження складом — без приладу аналізу премію не дадуть;
- чистота — без припою, пластику й скла;
- вага — часто рахують грамами на точних вагах;
- у прайсі питайте «індій». Не «олово» і не «ПОС».
Сума на руки ≈ вага в грамах × ціна за грам з прайсу
Приклад для самоперевірки. Візьміть 100 г.
100 г × 20 грн/г = 2 000 грн. Двадцять гривень тут лише кругле число для рахунку, не прайс пункту.
По телефону називайте «індій». Запитайте, чи беруть цей метал і чи є прилад аналізу. Уточніть ціну за грам. Фінальна сума лише на вагах після огляду.
Де зустрічається брухт індію
Брухт індію рідко лежить у побутовому брухті. Його знаходять на виробництві електроніки й дисплеїв.
- заводські чушки зі складів виробництва;
- бій мішеней після напилення покриття на екрани;
- спеціальний припій з високою часткою індію;
- обрізки з цехів, де працюють із цим металом.
Розбитий телевізор чи ноутбук — сюди не кладіть. Шар покриття занадто тонкий. Не бийте екрани «на індій».
Перед виїздом надішліть фото чушки або мішені. Запитайте, чи беруть індій. Інакше партію можуть відхилити або оцінити як припій.
Як перевірити вдома брухт індію
Вдома метал лише орієнтують. Остаточно склад покаже прилад аналізу на майданчику.
- Маркування. Шукайте напис «індій» на чушці або етикетці. Підпишіть тару українським словом «індій».
- М’якість. Індій м’якший за олово. Ніготь легко лишає риску. Метал може липнути до скла. Це орієнтир, не доказ.
- Вага. Густина майже як у олова. Вагою їх не розділити.
- Магніт. Індій не тягнеться. Олово теж. Магніт тут не допомагає.
- Походження. Заводські чушки й мішені — ваш сценарій. Пруток ПОС із майстерні — ні.
Хрускіт при згині буває і в олова, і в індію. Цим їх не розділити.
Індій плавиться помітно раніше за олово. Вдома це не перевіряйте. У припої ПОС є свинець. Дим отруйний.
Працюйте в рукавицях. Після роботи помийте руки. Не шліфуйте мішені: пил не вдихайте.
Не бийте екрани телевізорів і моніторів. Скло з тонким покриттям індієм не платять. Не плавте й не травіть кислотою.
Як у пункті оцінюють брухт індію
Приймальник дивиться однорідність і підтверджує склад приладом. Від цього залежить тариф і сума.
- Категорія. Окрема позиція «індій». Не олово й не ПОС.
- Аналіз. Прилад показує склад. Без нього премію не ставлять.
- Засор. Припій, пластик і скло ріжуть оцінку.
- Зважування. Дріб зважують на точних вагах у грамах.
Якщо сума менша за озвучену — попросіть показати ваги й результат аналізу.
Фото брухту індію
Так виглядає брухт індію на прийомці: м’які чушки й бій заводських мішеней.
Перед здачею брухту індію
Короткий чекліст перед виїздом.
- підпишіть тару словом «індій»;
- тримайте окремо від припою ПОС і олова;
- не кладіть скло екранів у цей пакет;
- надішліть фото пункту до виїзду;
- уточніть, чи беруть індій і чи є прилад аналізу;
- запитайте ціну за грам і мінімальну вагу;
- працюйте в рукавицях. Після роботи помийте руки;
- не плавте, не шліфуйте й не травіть кислотою.
Порівняйте умови прийому в каталозі пунктів прийому в Києві та інших містах.
